Титул фараона є стандартним церемоніальним ім'ям царів Стародавнього Єгипту. Титул символізував як світську, і сакральну влада, і представляв також свого роду формулу монархічного правління.
Султан Єгипту — титул правителя Єгипту, Котрий носили правителі з династії Айюбідів, Мамлюки та правителі з династії Мухаммада Алі з 1914 по 1922 рік. За свою довгу історію Єгипет керувався фараонами, халіфами, султанами, пашами, королями та президентами.
Протягом більшої частини єгипетської історії воно не було офіційним титулом, а виникло спочатку в епоху Нового царства як евфемізм, що дозволяє уникнути згадки царського імені та перерахування офіційних царських титулів, і особливо поширилося до середини I тисячоліття до н. е.
Грецьке слово φαραώ, завдяки якому ми всі зараз називаємо правителів Стародавнього Єгипту фараонами, походить від давньоєгипетського pr-aА (прийняте читання – "пер-а"), що буквально перекладається як "великий будинок".