Кримські татари сформувалися в результаті злиття переважно кочового тюркомовного населення, що мігрував до Криму, і осілих жителів гірських і прибережних частин півострова, що жили тут.. Вони поділяються на три субетнічні групи: степові татари чи ногайці, передгірні та гірські татари, чи південнобережні.
Історичної батьківщиною кримських татар є Крим, і вони жили там аж до 1944 р. 18 травня 1944 р. невдовзі після визволення Криму від гітлерівських військ весь народ кримських татар був звинувачений у «зраді батьківщиніі виселений з Криму. У радянській Росії Крим одержав автономію.
Таври, кіммерійці, скіфи, сармати, алани, елліни, готи, гуни, хозари, печеніги, кипчаки, італійці, ординці та багато інших були прямими предками сучасних кримських татар.
qırımtatar, к'иримтатар), або кримці (кримськотат. qırımlar, к'иримлар, од. ч. qırım, к'ирим), – тюркський народ, що історично сформувався в Криму та Північному Причорномор'ї; поряд з нечисленними караїмами та кримчаками, кримські татари відносяться до корінного населення Кримського півострова.