tunica mucosa), часто просто слизова – внутрішня оболонка порожнистих органів, що сполучаються із зовнішнім середовищем. Слизова оболонка вистилає внутрішні поверхні органів дихання, сечової, статевої та травної систем, очних повік і слухових проходів. Назва походить від слова слиз (лат.
Слизова оболонка – вистилає порожнину рота, глотки, стравоходу і всього шлунково-кишкового каналу, порожнину жовчного міхура, носа, дихальних шляхів тощо.
Багатошаровий плоский неороговілий епітелій. Слизова оболонка в ділянці щоки (за винятком лінії змикання зубів), губ, м’якого піднебіння, перехідних складок присінка порожнини рота, а також дна порожнини рота й нижньої поверхні язика не піддається зроговінню.