Вважається, що перші концентраційні табори сучасного типу були створені під час англо-бурської війни (1899-1902) лордом Кітченером, англійським головнокомандувачем, для бурських сімей у Південній Африці
Їхня батьківщина – СРСР. Табори, які згодом стали концтаборами, вперше з'явилися на території нинішньої Росії у 1918-1923 роках. Термін "концтабір"Саме словосполучення "концентраційні табори" з'явилися в документах за підписом Володимира Леніна, писав Анатолій Приставкин. Їх створення підтримував Лев Троцький.
У різних типах концтаборів нацисти тримали та катували мільйони людей. Під керівництвом СС лише в одних таборах смерті німцями та тими, хто з ними співпрацював, було вбито понад три мільйони євреїв. Тільки мізерна частина в'язнів фашистських таборів змогла вижити.
1940, 20 травня – закладення табору за наказом Гіммлера на базі казарм польської армії. Перші 728 в'язнів з'явилися в Освенцім 14 червня 1940 року з в'язниці у Тарнуві, але перед цим із Заксенхаузена доправили 30 німецьких в'язнів, які були кримінальниками. Першим начальником табору став Рудольф Хесс.