нареч. до образний; барвисто, наочно, з використанням образів ◆ Він дуже образно описав те, що сталося.
ОБРАЗНИЙ, ая, ое; -Зен, зна, зно (книжн. літ.). Містить у собі образ, що є образом, рясніє образами (див.
не існуючи насправді, будучи істинним лише в відносному розумінні, що може стати іншим за інших умов ◆ Немає прикладу вживання (див.