У липні 1923 року райони Азербайджанської РСР з переважно вірменським населенням (Шушинський, Джебраїльський та частини Джеванширського та Зангезурського повітів) були об'єднані в автономну освіту (Автономна область Нагірного Карабаху (АТНК), з 1937 року – Нагірно-Карабахська автономна область (НК).
За умовами цього документа Вірменія 25 листопада повернула Азербайджану Кельбаджарський, 20 листопада – Агдамський та 1 грудня – Лачинський райони.
Під час загарбницьких воєн проти Азербайджану Вірменія взяла під нагляд 198 км кордону Азербайджану та Ірану, від селища Горадиз у Фізулінському районі до Зангілана та, порушивши кордони Азербайджану протяжністю 360 км, окупувала 20 % азербайджанських земель.
Райони Нагірно-Карабахської Республіки
| Адміністративний поділ з погляду | |
|---|---|
| НКР | Азербайджану |
| м. Степанакерт | м. Ханкенді |
| Аскеранський район* | Ходжалінський район, Агдамський район (невелика частина) |
| Гадрутський район* | Джебраїльський район, Фізулінський район (частина), Ходжавендський район (частина) |