Голосні звуки у складах, що знаходяться під наголосом називаються ударними. Наприклад: р[у]чка, пі[о]н, зірок[а]. Голосні звуки в складах, які знаходяться без наголосу, називаються ненаголошеними. Наприклад: д[о]ма́, п[о]ля́, [о]кно́.
У російському алфавіті всього тридцять три літери, десять з яких – це голосні (а, о, е, я, ю, і, е, е, ы, у). Серед цих десяти голосних буква "є" є завжди ударний (ялинка, зіщулився, проріз), але звуку "е" в російській мові не існує, він розбивається на два звуки [й'] і [о].
Склад, який вимовляється сильніше і протяжніше, називається ударним, інші склади називаються ненаголошеними. Ударним може бути будь-який склад у слові — перший, другий, третій тощо: баржа, мороз, молоко. Голосна буква в ударному складі називається ударною, всі інші голосні в слові – ненаголошені.
Голосні [і], [и] як під наголосом, так і в ненаголошених складах вимовляються відповідно до написання. Вони позначаються на листі літерами і та і ы. Голосний [у] як під наголосом, так і в ненаголошених складах вимовляється відповідно до написання. Він позначається на листі літерами у і ю.